- маринувати
- —————————————————————————————маринува́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
маринувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Класти продукти в маринад для збереження їх або надання їм певних смакових якостей. 2) перен., розм. Свідомо затримувати розв язання, виконання чогось. || Навмисне затримувати когось де небудь, у якомусь стані або… … Український тлумачний словник
маринувати — вважати кривдою для себе [IX] обурюватись, нарікати [I] … Толковый украинский словарь
маринований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до маринувати. || марино/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
маринування — я, с. Дія за знач. маринувати … Український тлумачний словник
межити — жу, жиш, діал. Маринувати … Український тлумачний словник
намаринувати — у/ю, у/єш, перех. Док. до маринувати … Український тлумачний словник
промаринувати — у/ю, у/єш. Док. до маринувати … Український тлумачний словник